СТАТУТ ОЛЕКСАНДРІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ (НОВА РЕДАКЦІЯ)

СТАТУТ ОЛЕКСАНДРІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ (НОВА РЕДАКЦІЯ)

ЗАТВЕРДЖЕНО

рішенням сесії

Олександрівської селищної ради

від ______2026 р. № ___

СТАТУТ

ОЛЕКСАНДРІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

(НОВА РЕДАКЦІЯ)

2026 рік

ЗМІСТ

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Олександрівська селищна територіальна громада Вознесенського району Миколаївської області утворилася 13 липня 2016 року в результаті адміністративно-територіальної реформи.

Вона була сформована шляхом об'єднання Олександрівської селищної ради та Воронівської, Трикратівської сільських рад Вознесенського району Миколаївської області.

 Сам регіон багатий на унікальні туристичні об'єкти, такі як заповідне урочище «Трикратський ліс» та величний Актовський каньйон, створений виходами гранітів на поверхню.

ОЛЕКСАНДРІВКА заснована на лівому березі річки Південний Буг. На початку XVII століття тут існували зимівники запорозьких козаків Бугогардівської паланки. Офіційно як слобода згадується з 1775 року - після ліквідації Запорозької Січі сюди було переведено полк Бузького козацького війська. З 1817 року та до 1857 року село було військовим поселенням. Понад Бугом було виявлено великі запаси цінного будівельного матеріалу – граніту. Олександрівський граніт – дуже високої якості – використовували на будівництві Севастопольських доків, ним забруковували вулиці Одеси та Миколаєва. 

ТРИКРАТНЕ утворилося як пристанційне поселення наприкінці XIX століття під час будівництва та прокладання залізниці (на ділянці Помічна - Колосівка). Станція Трикратне стала головним містоутворюючим чинником для цього населеного пункту, розташованого неподалік від історичного села Трикрати.

ТРИКРАТИ, попередня назва - Велика Скаржинка / Скаржника. Відоме як родове помістя козацького роду Скаржинських.  Визначну роль в історії краю відіграв дворянин і відомий ботанік Віктор Скаржинський. Починаючи з 1870-х років, він створив унікальний оазис серед степу. В своєму господарстві Віктор Петрович Скаржинський запровадив поліпшені сівозміни, створив понад 40 гребель, застосував зрошення лучних угідь, заклав помологічний (сортовий) сад плодоягідних культур 221 сорту, дендрарій з 281 видом рослин, з плантацією шовковиці на 150 га і плодовий сад з виноградником на 100 га. На території маєтку було посаджено ліс на площі близько 400 га, відомого сьогодні як заповідне урочище Трикратський ліс (або «Лабіринт»).

АКТОВЕ, Населений пункт розташований в унікальній природно-географічній зоні Північного Причорномор'я на берегах річки Мертвовод. Село лежить безпосередньо в межах грандіозного тектонічного розлому Українського кристалічного щита - відомого Актовського каньйону, який входить до складу Національного природного парку «Бузький Гард». Площа каньйону перевищує 250 гектарів та являє собою унікальний комплекс гранітних скель, валунів і степової та водної екосистем, розміщених на одному з найстаріших клаптиків суші Євразії.

Щороку сюди приїжджають любителі скелелазіння, спелеотуризму та навіть рафтингу. Природний комплекс і система каньйонів входять до складу національного природного парку «Бузький Гард».

ВОРОНІВКА розташована на берегах річки Мертвоводу (притока Південного Бугу). До початку ХІХ ст. село мало назву Пондик. Виникло як козацька застава у 1745 році, пізніше як зимівник.

 У першій половині ХІХ ст. південні землі роздають військовим Малоросійського козацького полку. Село Пондик потрапляє в руки дворянина - поміщика Воронова. Саме тоді і змінилася назва села. Пізніше в  кінці ХІХ ст. управителем господарства став пан Ернест – німецький колоніст, який згодом і став  власником майна і земель у Воронівці.

В селі знайдено монету на якій вказано « Вороновская економия Ернста». Ця знахідка знаходиться у Вознесенському краєзнавчому музеї.

ВЕСЕЛИЙ РОЗДОЛ, засноване у 1878 році - первісно село мало назву Юдашева ( до 1917 року хутір або поселення належало поміщику або землевласнику на прізвище Юдашев). Сучасну назву Веселий Роздол поселення отримало згодом, ймовірно, через своє мальовниче розташування в балці біля річки,

ВІЛЬНИЙ ЯР, землі, на яких розташоване село, історично належать до історико-географічного регіону Дикого Поля. Свою назву «Вільний Яр» село отримало завдяки своєму географічному розташуванню у типовому балочно-яружному степовому ландшафті. Засноване у 1878 році. Поселення створювалося як хутір аграрного типу, де засновували свої господарства місцеві мешканці навколишніх сіл Вознесенщини, залучені до освоєння тутешніх степових просторів.

ЗОРЯ. Поселення бере свій початок з першої половини XX століття у період активного сільськогосподарського освоєння степових земель району та формування місцевих господарств. Назву «Зоря» село отримало як символ радянського бачення майбутнього розвитку аграрного сектору. Протягом другої половини XX століття село розвивалося як компактний населений пункт, орієнтований на рослинництво та тваринництво.

ПРЕАМБУЛА

   Олександрівська селищна рада, як представницький орган місцевого самоврядування Олександрівської селищної територіальної громади –

констатуючи, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність та безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, усвідомлюючи свою відповідальність перед жителями Олександрівської селищної територіальної громади, усвідомлюючи, що неможливо досягти розвитку та високої якості життя, якщо жителі не є частиною процесу прийняття рішень, що їх стосуються,

зважаючи на те, що добре демократичне врядування, базується на основі реалізації повноважень органів місцевого самоврядування у тісній співпраці з жителями, з метою підвищення якості життя та розвитку територіальної громади, коли людина – у центрі всіх демократичних інститутів та процесів,

ураховуючи традиції, історичні, національно-культурні, соціально-економічні та інші особливості здійснення місцевого самоврядування в територіальній громаді,

керуючись Конституцією України, Європейською хартією місцевого самоврядування, Додатковим протоколом до Європейської хартії місцевого самоврядування про право участі у справах місцевого органу влади, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими актами законодавства України, затверджує цей Статут.

  Олександрівська селищна територіальна громада – жителі, об`єднані постійним проживанням у межах сіл, селища громади. Житель – громадянин України, який задекларував або зареєстрував місце проживання на території громади або фактичне місце проживання/перебування якого підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

РОЗДІЛ І

ЗАГАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ, ОСОБЛИВОСТІ ТА СИМВОЛІКА ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

Стаття 1. Загальна характеристика та особливості територіальної громади

1. Олександрівська селищна територіальна громада (далі - територіальна громада) є об'єднанням жителів 8 населених пунктів, що мають єдиний адміністративний центр – селище Олександрівка.

2. Територіальна громада складається з жителів 1 селища: Олександрівка та 7 сіл:

Веселий Роздол, Трикратне, Воронівка, Трикрати, Актове, Вільний Яр, Зоря.

3. До складу територіальної громади входять 2 старостинських округи:

1) Воронівський старостинський округ

2) Трикратський старостинський округ

4. Територія територіальної громади є невід’ємною складовою території Вознесенського району Миколаївської області України.

5. Територія територіальної громади - територія, в межах якої територіальна громада здійснює свої повноваження щодо вирішення питань місцевого значення відповідно до Конституції і законів України, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Стаття 2. Статут територіальної громади

1. Статут Олександрівської селищної територіальної громади (далі - Статут) - це нормативно-правовий акт Олександрівської селищної ради (далі - Рада), що враховує історичні, національно-культурні, соціально-економічні та інші особливості здійснення місцевого самоврядування та забезпечує реалізацію прав жителів на участь у вирішенні питань місцевого значення.

2. Статут є обов’язковим до виконання на території територіальної громади.

3. Інші акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування територіальної громади (далі - органи місцевого самоврядування) повинні прийматися з дотриманням положень Статуту та на його виконання.

4. Рішення про затвердження Статуту, Статут, його додатки, рішення про внесення змін до Статуту набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо Радою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію

 Стаття 3. Символіка територіальної громади 

1. Територіальна громада  має власну символіку – герб та прапор, що відображає її історичні, культурні та інші особливості і традиції. Символіка територіальної громади є гуртуючим чинником, який поєднує спільні цінності та візуальні мотиви населених пунктів, що входять до територіальної громади.

2. Основою герба є геральдичний щит з закругленою нижньою частиною вписаний у стилізований бароковий картуш золотого кольору у національному українському стилі та увінчаний мурованою короною з трьома зубцями. Щит розміщено вертикально. Геральдичний щит прямокутної форми із заокругленням внизу має співвідношення сторін 5:6. Кожен елемент гербу символізує окремий населений пункт в  громаді:

1)щит розділений на три поля. На синьому полі зображений козак із шаблею на лівому боці та рушницею на лівому плечі. Що є уособленням селища Олександрівка та вказує на історичне козацьке минуле нашого краю. Саме тут на початку 18 століття за часів Нової Січі на лівому березі Бугу було засновано зимівник запорожців Бугогардівської паланки, який згодом дістав назву Олександрівської слободи.

2)на жовтому полі зображено сніп пшениці, що є символом однієї з найбільших святинь українського народу - хліба, символом урожайності, щасливого добробуту та процвітання.  Також це є уособленням с. Воронівка, с. Веселий Роздол та с. Вільний Яр. Пшениця відображає працьовитість і єдність народу та є символом родючості  землі громади.

3)на зеленому полі зображена гранітна скеля, що є уособленням с. Трикрати та с. Актове і вказує на природну красу цих місць - Актовський каньйон та Трикратський ліс. Саме вони є частиною Гранітно-степового Побужжя.

4)скеля – вічність, цілісність, незмінність, сила.

5)сніп пшениці – символ достатку і процвітання.

6)козак - вказує на історичне козацьке минуле нашого краю.

3. Прапор умовно поділений  на 4 частини.  В центрі прапора знаходиться герб громади.

4. Символіка кольорів прапору:

1)жовтий - символізує багатство, милосердя, справедливість, силу, віру, стабільність. Також цей колір символізує родючість грунтів  та багатство громади.

2)білий – символ невинності, чистоти й радості.

3)зелений колір - символ надії, радості і достатку.

4)зелений колір символізує екологічну чисту громади та наявність зелених насаджень на території .

5)синій – символ краси, величі, вірності, честі, слави. В даному випадку синій є символом водних багатств громади.

5. Повний зміст, опис та порядок використання символіки територіальної громади та населених пунктів, що входять до складу території територіальної громади, визначаються одним або декількома окремими положеннями, що затверджуються рішеннями Ради.

6. Органи місцевого самоврядування, органи державної влади, об’єднання громадян, підприємства, установи та організації, посадові особи, а також громадяни, зобов’язані з повагою ставитись до символіки територіальної громади.

Стаття 4. Місцеві свята та пам’ятні дати 

1.День територіальної громади, дні населених пунктів, що входять до складу території територіальної громади, місцеві свята та пам’ятні дати можуть встановлюватися рішеннями Ради.

2. День територіальної громади, дні населених пунктів, що входять до складу території територіальної громади, відзначають щорічно відповідно до традицій та відповідно до розпорядження селищного голови.

3. Інформація стосовно встановлення дат святкування Дня територіальної громади, Днів сіл та селищ на території територіальної громади розміщується на офіційному веб-сайті Ради в розділі «НОВИНИ».

Стаття 5. Почесні відзнаки територіальної громади

1. Радою можуть встановлюватися почесні відзнаки територіальної громади (у тому числі посмертно) для відзначення осіб, які зробили значний внесок у:

1) соціально-економічний розвиток територіальної громади, підвищення добробуту її жителів; 

2) становлення та розбудову незалежної Української держави;

3) утвердження української національної свідомості, активну громадську, благодійну, волонтерську діяльність;

4) мужність та відвагу;

5) забезпечення законності, прав і свобод громадян;

6) значний внесок у розвиток науки, культури, мистецтва та спорту на національному та міжнародному рівні, примноження культурних, духовних надбань та інших цінностей;

7) інші заслуги перед територіальною громадою та Україною.

2. Почесні відзнаки територіальної громади, підстави та порядок нагородження визначаються положеннями, які затверджуються рішенням Ради.

РОЗДІЛ ІІ

ПРАВА ЖИТЕЛІВ У ВИРІШЕННІ ПИТАНЬ МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ,

ОБОВ’ЯЗКИ ТА ГАРАНТІЇ ПРАВ ЖИТЕЛІВ

Стаття 6. Права жителів на участь у вирішенні питань місцевого значення

1. Жителі мають право:

1) подавати індивідуальні та колективні звернення органам і посадовим особам місцевого самоврядування, одержувати на них відповіді у встановлені законодавством строки;

2) бути включеними у встановленому порядку до складу консультативно-дорадчих органів при органах та/або посадових особах місцевого самоврядування;

3) одержувати повну і достовірну інформацію про діяльність Ради, селищного голови, виконавчих органів Ради та посадових осіб місцевого самоврядування у спосіб, що забезпечує доступність її сприйняття, серед іншого із застосуванням методу спрощеної мови та викладення у форматі легкого читання, згідно з вимогами законодавства;

4) одержувати копії актів Ради, селищного голови, виконавчих органів Ради та їх посадових осіб у порядку, визначеному законодавством України;

5) брати участь у здійсненні контролю за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування, юридичних осіб, що перебувають у комунальній власності територіальної громади у порядку й у формах, встановлених законодавством України;

6) брати участь у створенні та діяльності органів самоорганізації населення;

7) брати участь у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету;

8) бути присутніми на засіданнях Ради, її постійних депутатських комісій, виконавчого комітету в порядку, встановленому цим Статутом, регламентами Ради та її виконавчого комітету;

9) виступати на пленарному засіданні Ради, засіданні постійної комісії у порядку, встановленому Радою, на засіданні виконавчого комітету в порядку, встановленому виконавчим комітетом;

10) на особистий прийом депутатами Ради, селищним головою, іншими посадовими особами органів місцевого самоврядування, відповідно до встановленого графіку;

11) ознайомлюватися з проектами нормативно-правових актів, рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування;

12) входити до складу наглядових рад юридичних осіб, що перебувають у комунальній власності територіальної громади, у порядку та спосіб визначений законодавством та рішеннями Ради;

13) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства, а також - адміністративні акти, в порядку передбаченому Законом України «Про адміністративну процедуру»;

14) брати участь у реалізації форм участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, визначених цим Статутом, рішеннями Ради та законодавством;

15) користуватися іншими правами, передбаченими Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами законодавства України.

2. Права жителів, якщо це передбачено Конституцією та законами України, цим Статутом, поширюються також на іноземців, осіб без громадянства та інших осіб, які на законних підставах проживають (перебувають) у межах території територіальної громади.

Стаття 7. Обов’язки жителів

1. Жителі зобов’язані:

1) проявляти повагу до гідності кожної людини, сприяти забезпеченню рівності прав і свобод, утримуватися від будь-яких форм дискримінації;

2) шанобливо ставитися до традицій, звичаїв територіальної громади, її самобутності, історії та культури;

3) сприяти сталому розвитку територіальної громади, тобто балансу між задоволенням сучасних потреб жителів і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі;

4) шанобливо та ощадно ставитися до майна, коштів, природних ресурсів територіальної громади, а також об’єктів спільної власності територіальних громад Вознесенського району та Миколаївської області, розташованих у межах території територіальної громади;

5) поважати символіку територіальної громади та населених пунктів, що входять до складу території територіальної громади, і використовувати її тільки за призначенням;

реалізовувати свої права, свободи та законні інтереси з повагою до прав жителів та інших осіб, які на законних підставах проживають (перебувають) у межах територіальної громади, до інтересів держави та територіальної громади;

6) сплачувати податки і збори;

7) дотримуватися Конституції та законів України, цього Статуту та інших актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

2. Обов’язки жителів в частині, що не суперечить Конституції та законам України, цьому Статуту, поширюються також на іноземців, осіб без громадянства та інших осіб, які на законних підставах проживають (перебувають) у межах територіальної громади.

Стаття 8. Гарантії прав жителів 

1.Рада, її депутати, виконавчі органи та посадові особи місцевого самоврядування забезпечують реалізацію прав та законних інтересів жителів у межах, визначених Конституцією та законами України.

2. Жителям гарантується право на участь у вирішенні питань місцевого значення, віднесених до відання територіальної громади та її органів місцевого самоврядування, у порядку і формах, визначених Конституцією та актами законодавства України, цим Статутом та іншими рішеннями Ради, її виконавчого комітету, розпорядженнями селищного голови.

3. Захист та реалізація прав і свобод людини та громадянина, які закріплені в Конституції та законах України, визначають зміст і спрямованість діяльності органів місцевого самоврядування територіальної громади.

4. Органи та посадові особи місцевого самоврядування у своїй діяльності зобов’язані надавати пріоритетне значення служінню інтересам територіальної громади та забезпеченню усім її жителям реальної можливості реалізувати їх права.

5. Рішення, дії та бездіяльність органів і посадових осіб місцевого самоврядування не можуть обмежувати чи порушувати встановлені Конституцією та законами України права і свободи людини та громадянина.

6. Реалізація жителями своїх прав, свобод та законних інтересів не повинна призводити до порушення прав і свобод інших осіб, а також інтересів територіальної громади, суспільства чи держави у цілому. 

РОЗДІЛ ІІІ

ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 9. Основні засади взаємодії органів та посадових осіб місцевого самоврядування з жителями 

1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування взаємодіють з жителями на засадах: 

1) згуртованості та рівності можливостей – рішення органів та посадових осіб місцевого самоврядування мають бути спрямовані на зміцнення єдності територіальної громади та забезпечення збалансованого розвитку всіх населених пунктів, що входять до складу території територіальної громади, з метою гарантування належної якості життя і рівних можливостей для всіх жителів;

2) відкритості та прозорості – інформація про діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування є відкритою, знаходиться у вільному доступі, за винятком випадків прямо передбачених законом;

3) зручності процедури – механізми, за допомогою яких жителі взаємодіють з органами та посадовими особами місцевого самоврядування, є простими і доступними для використання;

4) пріоритету прав та інтересів територіальної громади  – діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється в інтересах територіальної громади, будь-яка шкода, завдана посадовими чи службовими особами місцевого самоврядування територіальній громаді, підлягає відшкодуванню;

5) ефективності – рішення органів та посадових осіб місцевого самоврядування розробляються чи приймаються таким чином, щоб досягти найкращих результатів за мінімальних витрат ресурсів;

6) забезпечення економічного розвитку територіальної громади, створення сприятливих умов для розвитку промислово-виробничого сектору, підприємництва, надходження інвестицій в економіку територіальної громади як основи для підвищення рівня стандартів життя жителів та розвитку людського капіталу;

7) сталості – використання ресурсів територіальної громади, має забезпечувати соціально, економічно та екологічно збалансований розвиток території територіальної громади, спрямований на створення економічного потенціалу, повноцінного життєвого середовища для сучасних та майбутніх поколінь;

8) екологічності – при прийнятті рішень має забезпечуватись відсутність або мінімальний негативний вплив на довкілля;

9) системності – кожне рішення розглядається в контексті його дії разом з іншими рішеннями в просторі та часі (стратегічне планування);

10) збереження архітектурної спадщини, культурних надбань поряд із надбаннями сучасності, формування естетичного зовнішнього вигляду громади;

11) єдності, толерантності та взаємоповаги;

12) безбар’єрності – рішення органів та посадових осіб місцевого самоврядування повинні забезпечувати безперешкодний доступ всіх жителів до різних сфер життєдіяльності територіальної громади, а також до інформації та послуг.

Стаття 10. Елементи системи місцевого самоврядування в територіальній громаді

1. Елементами системи місцевого самоврядування в територіальній громаді є:

1) територіальна громада (жителі) як первинний суб’єкт місцевого самоврядування, основний носій його функцій і повноважень;

2) громада на місцевих виборах обирає депутатів Олександрівської селищної ради та голову Олександрівської селищної ради в порядку, визначеному Виборчим кодексом України.

3) Олександрівська селищна рада є представницьким (виборним) органом місцевого самоврядування, який складається з депутатів і відповідно до закону представляє територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України.

4) Виконавчі органи Олександрівської селищної ради (далі – виконавчі органи) – органи місцевого самоврядування, які здійснюють виконавчі функції і повноваження місцевого самоврядування у межах, визначених законами України. Виконавчими органами є виконавчий комітет селищної ради та інші, підпорядковані йому виконавчі органи.

5) Голова Олександрівської селищної ради (далі – Голова) є головною посадовою особою громади. Голова головує на засіданнях селищної ради, очолює виконавчий комітет.

6) Рада, Голова, виконавчі органи здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України.

7) Органи самоорганізації населення – представницькі органи, що створюються частиною жителів громади, які тимчасово або постійно проживають на території громади в межах села або селища.

Стаття 11. Особливості організації роботи Ради

1. Рада складається з депутатів загальною кількістю 22 обраних жителями-виборцями

на місцевих виборах відповідно до законодавства України.

2. Депутат Ради є представником інтересів громади, виборців свого виборчого округу,

зобов’язаний виражати і захищати інтереси територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

3. Голова очолює виконавчий комітет ради та головує на її засіданнях. У разі виникнення конфлікту інтересів під час участі у засіданні Ради, головування переходить до секретаря Ради.

4. Секретар ради обирається з числа її депутатів відповідно до законодавства України.

5. Рада з числа її депутатів обирає постійні комісії Ради для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень Ради, її виконавчого комітету.

6. Організація роботи Ради, її постійних комісій визначається регламентом Ради, Положенням про постійні комісії Ради, що затверджується Радою.

7. Рада може створювати тимчасові контрольні комісії Ради відповідно до законодавства України.

8.  Депутат Ради може бути в будь-який час відкликаний жителями за наявності підстав та в порядку, визначених Законом України «Про статус депутатів місцевих рад».

Стаття 12. Особливості організації роботи виконавчих органів Ради

1.Виконавчими органами Ради є:

1) Виконавчий комітет Ради

2) Відділи, управління, служби, департаменти, які утворені Радою як виконавчі органи Ради для здійснення виконавчих функцій у певній сфері, галузі публічного управління на всій території територіальної громади.

2. Виконавчий комітет Ради є колегіальним органом, до складу якого входять Голова, інші визначені законом посадові особи, інші особи за рішенням Ради.

3. Очолює виконавчий комітет Ради Голова, інші виконавчі органи їх керівники.

Організація роботи виконавчого комітету Ради визначається його регламентом.

4. Виконавчий комітет Ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені законодавством до відання виконавчих органів ради, крім тих, що за рішенням Ради передані іншим виконавчим органам Ради.

5. Виконавчий комітет ради:

1) попередньо розглядає та схвалює проєкти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань, прогноз місцевого бюджету, проєкт місцевого бюджету, проєкти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд Ради;

2) координує діяльність відділів та інших виконавчих органів, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників;

3) має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів та інших виконавчих органів влади, а також їх посадових осіб.

6. Рада може прийняти рішення про розмежування повноважень між її виконавчим комітетом, відділами та іншими виконавчими органами влади та селищним головою (у тому числі з метою забезпечення надання адміністративних послуг у строк, визначений законом) в межах повноважень, наданих законодавством виконавчим органам селищних рад.

7. У виконавчих органах ради працюють на постійній основі посадові особи місцевого самоврядування. Виконавчі органи можуть мати у своєму складі відділи, сектори, служби і т.д., які утворюються як структурні підрозділи таких органів.

8. Виконавчі органи можуть мати відокремлені представництва та робочі місця.

9. Голова може бути відкликаний з посади жителями за наявності підстав та в порядку, визначених Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» з особливостями, передбаченими Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», не раніше як через рік з моменту набуття ним повноважень.

Стаття 13. Старости

1.Старостинські округи утворюються Радою відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у складі одного або декількох населених пунктів (крім адміністративного центру територіальної громади).

2. У кожному старостинському окрузі Рада затверджує старосту, який

1) уповноважується діяти в інтересах жителів відповідного старостинського округу у виконавчих органах Ради, засіданнях Ради, її постійних комісій з правом дорадчого голосу;

2) сприяє жителям відповідного старостинського округу у взаємодії з органами та посадовими особами місцевого самоврядування, використанні форм участі у вирішенні питань місцевого значення;

3) бере участь в організації виконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, у здійсненні контролю за використанням об`єктів комунальної власності та за станом благоустрою;

4) здійснює інші повноваження, визначені законами України.

3. Після припинення повноважень селищних рад, старости продовжують здійснювати свої повноваження до затвердження нових старост у порядку, встановленому законодавством.

4. Порядок організації роботи старости визначаються Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Положенням про старосту, що затверджується Радою та іншими законами України.

Стаття 14. Електронне урядування

1.Рада, посадові та службові особи місцевого самоврядування впроваджують та використовують інструменти електронного урядування для забезпечення ефективності своєї діяльності, забезпечення прозорості, доступності та взаємодії з жителями відповідно до законодавства України.

2. Рада, посадові та службові особи місцевого самоврядування використовують електронні інструменти поширення інформації перелічені у статті 73  цього Статуту.

Стаття 15. Платформа електронної демократії

1. Рада, посадові та службові особи місцевого самоврядування можуть використовувати платформи електронної демократії для забезпечення прозорості участі жителів громади у прийнятті рішень та ефективного управління місцевими справами.

РОЗДІЛ ІV

ФОРМИ ТА ПОРЯДОК УЧАСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

У ВИРІШЕННІ ПИТАНЬ МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ

Стаття 16. Форми участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення

1. Формами участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення є:

1) з безпосереднього вирішення жителями громади питань місцевого значення: місцевий референдум, загальні збори (конференція) жителів громади; участь жителів громади у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету (громадський бюджет);

2) з ініціативи жителів громади щодо вирішення питань місцевого значення: місцеві ініціативи, колективні та індивідуальні звернення жителів громади до органів і посадових осіб місцевого самоврядування громади (письмові та усні звернення, електронні петиції, індивідуальні електронні звернення);

3) з виявлення позиції жителів громади щодо питань місцевого значення: громадські слухання, громадські обговорення, публічні консультації.

4) із залучення у діяльність органів місцевого самоврядування: консультативно-дорадчий орган при органах та/або посадових особах місцевого самоврядування, надання пропозицій та зауважень до оприлюднених проєктів актів органів місцевого самоврядування.

5). Інші форми участі, передбачені законодавством України та рішеннями Ради.

2. Можливість використання жителями певної форми участі у вирішенні питань місцевого значення визначається Конституцією, законами України, цим Статутом, рішеннями Ради.

Стаття 17. Місцевий референдум

1. Організація і порядок проведення місцевого референдуму визначається виключно законом України.

Стаття 18. Загальні збори (конференція) жителів

1. Загальні збори (конференція) жителів є формою участі жителів у вирішенні питань місцевого значення.

2. Загальні збори (конференція) жителів - це зібрання жителів всієї території територіальної громади чи певної її частини (у межах села, селища, вулиці, провулка, будинку) для обговорення проблем і прийняття рішень з питань місцевого значення, відповідно до території, на якій вони відбуваються.

3. Предметом загальних зборів (конференції) жителів можуть бути будь-які питання місцевого значення, віднесені до повноважень органів місцевого самоврядування.

4. Загальні збори (конференція) жителів можуть проводитися в змішаному форматі, який поєднує безпосередню участь (фізичну присутність учасників за місцем проведення загальних зборів (конференції) жителів і дистанційну участь з використанням засобів відеоконференції (Zoom, Microsoft Teams, Google Meet тощо) поза межами приміщення.

5. Порядок ініціювання, організації, проведення загальних зборів (конференції) жителів визначається положенням про загальні збори (конференцію) жителів, що є  додатком до цього Статуту (Додаток №1).

Стаття 19. Місцева ініціатива

1. Місцева ініціатива – це форма участі жителів у вирішенні питань місцевого значення шляхом ініціювання розгляду Радою будь-якого питання, віднесеного до повноважень органів місцевого самоврядування. Це можливість жителям самостійно винести проєкт рішення чи питання на розгляд сесії Ради.

2. Місцева ініціатива розглядається на наступній черговій сесії Ради з обов’язковим запрошенням членів ініціативної групи з правом на виступ. Розгляд Радою місцевої ініціативи здійснюється відповідно до регламенту Ради, що визначають порядок підготовки і розгляду питань порядку денного на сесії Ради.

3. За результатами розгляду місцевої ініціативи Рада приймає рішення.

4. Порядок ініціювання, організації збору підписів та внесення місцевої ініціативи на розгляд Ради визначається положенням про місцеві ініціативи, що є невід’ємним додатком до цього Статуту (Додаток №2).

Стаття 20. Громадські слухання

1. Жителі мають право проводити громадські слухання - зустрічатися для обговорення питань з депутатами селищної Ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких заслуховувати зазначених осіб, порушувати питання та вносити пропозиції щодо вирішення питань місцевого значення.

2. Предметом громадських слухань можуть бути будь-які питання місцевого значення, віднесені до повноважень органів місцевого самоврядування.

3. Проведення громадських слухань є обов’язковим щодо:

1) прийняття, внесення змін до Статуту;

2)проєктів програмних документів (концепцій, програм, стратегій, планів), крім стратегічного плану розвитку територіальної громади та змін до нього;

3) проєкту бюджету місцевого самоврядування;

4) інших питань, визначених законом або Статутом.

4. Пропозиції щодо вирішення питань місцевого значення, внесені за результатами громадських слухань, підлягають обов’язковому розгляду з прийняттям відповідного рішення органами та посадовими особами місцевого самоврядування, до компетенції яких належить порушене питання.

5. Розгляд Радою пропозицій, внесених за результатами громадських слухань, здійснюється відповідно до закону і регламенту Ради, що визначають порядок підготовки і розгляду питань порядку денного на сесії Ради. Протокол громадських слухань долучається до супровідної документації проекту рішення Ради з питання, яке обговорювалось на громадських слуханнях, і надається для ознайомлення депутатам Ради.

6. Громадські слухання проводять у цифровому (онлайн) форматі, за допомогою мережі Інтернет, лише у випадку неможливості їх проведення на відкритій зустрічі та відповідно до окремого порядку, визначеного рішенням Ради.

7. Порядок ініціювання, організації, проведення громадських слухань визначається положенням про громадські слухання, що є невід’ємним додатком до цього Статуту (Додаток №3).

Стаття 21. Звернення жителів та електронні петиції, як особлива форма колективного звернення громадян 

1. Порядок звернення жителів до органів та посадових осіб місцевого самоврядування, юридичних осіб, що перебувають у комунальній власності територіальної громади, визначається законом, рішеннями Ради.

2. Електронна петиція – це особлива форма колективного звернення громадян до органів місцевого самоврядування, що здійснюється через офіційний веб-сайт Ради або веб-сайт громадського об’єднання, на якому здійснюється збір підписів на підтримку електронної петиції, щодо будь-якого питання, віднесеного до повноважень органів місцевого самоврядування.

3. Електронна петиція розглядається з моменту збору на її підтримку не менш ніж 100 підписів громадян. Термін збору підписів не більше 60 днів з дня оприлюднення петиції.

4. Електронна петиція, яка адресована Раді, розглядається Радою на наступній черговій сесії з обов’язковим запрошенням автора (ініціатора) петиції з правом на виступ. Розгляд Радою електронної петиції здійснюється відповідно до закону, цього Статуту, регламенту Ради, що визначають порядок підготовки і розгляду питань порядку денного на сесії Ради. Електронна петиція з результатами голосування за неї долучається до супровідної документації проекту рішення Ради і надається для ознайомлення депутатам Ради.

5. Електронна петиція підлягає обов’язковому розгляду з прийняттям відповідного рішення органами місцевого самоврядування, яким вона адресована, протягом 30 календарних днів з дня, коли вона набрала необхідну кількість голосів.

6. Електронні петиції, документи, матеріали, проекти та акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також пов’язана з ними інформація розміщується на офіційному веб-сайті Ради в розділі «Громадська участь» підрозділ «Електронна петиція».

7. Порядок подання та розгляду електронних петицій до Ради та її виконавчих органів визначається законом, цим Статутом та окремим Положенням, яке приймається рішенням Ради, та розміщується на офіційному веб-сайті Ради в розділі «Громадська участь» підрозділі «Електронна петиція».

Стаття 22. Публічні консультації 

1. Жителі мають право брати участь у публічних консультаціях, які проводить Рада чи її виконавчі органи, шляхом внесення пропозицій щодо вирішення питань місцевого значення.

2. Публічна консультація - етап постановки проблеми, вирішення питання місцевого значення, під час якого Рада чи її виконавчі органи збирають, опрацьовують пропозиції заінтересованих сторін щодо предмета публічної консультації та оприлюднюють результати аналізу таких пропозицій.

3. Предмет публічної консультації - питання, що виникло в процесі здійснення місцевого самоврядування (зокрема на етапі постановки проблеми, обрання одного з альтернативних варіантів розв’язання проблеми, підготовки проєкту акта), щодо якого Рада чи її виконавчі органи пропонують заінтересованим сторонам надати свої пропозиції під час публічних консультацій.

4. Взяти участь у публічних консультаціях і подати пропозиції можуть заінтересовані сторони, зокрема громадяни України, громадські об’єднання, професійні спілки і їх об’єднання, творчі спілки і їх об’єднання, благодійні й релігійні організації, асоціації органів місцевого самоврядування, органи самоорганізації населення, непідприємницькі товариства, суб’єкти господарювання, їх об’єднання, організації роботодавців, їх об’єднання, саморегулівні організації, на які вплине ухвалення рішення, інші особи, прав, свобод, інтересів чи обов’язків яких стосується рішення, а також інші особи, які виявили бажання взяти участь у публічних консультаціях.

5. Публічні консультації проводяться у формі: електронних консультацій, адресних консультацій, публічного обговорення.

6. Публічні консультації можуть проводитися одночасно в різних формах. Форму публічних консультацій, якщо інше не визначено законодавством і цим Статутом, обирає Рада та її виконавчі органи з урахуванням зручності для заінтересованих сторін часу, місця, формату, умов участі в консультаціях, ступеню впливу проблемного питання або проєкту акта.

7. Електронні консультації є обов’язковою формою проведення публічних консультацій щодо всіх проєктів нормативно-правових актів, які ухвалюються органами і посадовими особами місцевого самоврядування.

8. Рада чи її виконавчий орган додатково до електронних консультацій проводить публічне обговорення, якщо обговорюваний проєкт нормативно-правового акта:

1) стосується делегування повноважень органів місцевого самоврядування;

2) передбачає надання пільг, переваг чи встановлення обмежень для окремих суб’єктів господарювання;

3) стосується стратегічного плану розвитку територіальної громади і змін до нього;

4) стосується символіки територіальної громади;

5) визначає критерії, відповідно до яких обов’язково утворюються наглядові ради в юридичних особах, що перебувають у комунальній власності територіальної громади, й у господарських товариствах, у статутному капіталі яких більш як 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді.

9. За рішенням Ради чи виконавчого органу Ради можуть проводитися публічні обговорення і з інших питань.

10. Для публічних консультацій використовується офіційний веб-сайт Ради, а також, за потреби, інші онлайн-сервіси, що визначені рішенням Ради.

11. Порядок організації, проведення і врахування результатів публічних консультацій Радою та її виконавчими органами визначається законом, цим Статутом та визначається положенням про публічні консультації, що є невід’ємним додатком до цього Статуту (Додаток №4).

Стаття 23. Участь жителів в консультативно-дорадчих органах, утворених при органах та посадових особах місцевого самоврядування

1. Жителі можуть входити до складу та/або брати участь у роботі консультативно-дорадчих органів (у разі їх утворення) при органах та/або посадових особах місцевого самоврядування з метою підготовки пропозицій щодо вдосконалення їхньої роботи, участі в розробленні проектів актів, вирішенні інших питань, віднесених до повноважень зазначених органів та/або посадових осіб.

2.Засідання консультативно-дорадчих органів можуть проводитися в режимі відеоконференції.

3.За ініціативою жителів органи та посадові особи місцевого самоврядування створюють ради з питань внутрішньо переміщених осіб, ради безбар’єрності та інші ради.

Стаття 24. Участь жителів в наглядових радах юридичних осіб, що перебувають у комунальній власності територіальної громади

1. Жителі мають право брати участь в роботі наглядових рад юридичних осіб, що перебувають у комунальній власності територіальної громади, утворених за рішенням Ради на умовах, визначених відповідними нормативно-правовими актами законодавства України, з метою забезпечення прозорості й ефективності їх роботи, здійснення контролю за прийняттям рішень щодо діяльності цих осіб.

2. Порядок участі у відповідних наглядових радах визначається нормами відповідного законодавства України та рішеннями Ради.

Стаття 25. Участь жителів у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету 

1.Жителі мають право брати участь у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету шляхом внесення відповідних пропозицій. Органи місцевого самоврядування сприяють залученню жителів до процесу складання, розгляду, виконання місцевого бюджету і звітування про його виконання.

2. Форми та порядок внесення пропозицій жителями щодо планування і розподілу коштів місцевого бюджету визначаються рішенням Ради.

3. Жителі можуть вносити пропозиції щодо планування і розподілу коштів місцевого бюджету безпосередньо та/або з використанням інформаційно-комунікаційних технологій у таких формах участі у вирішенні питань місцевого значення:

1) під час проведення громадських слухань;

2) у порядку місцевої ініціативи;

3) у формі електронної петиції;

4) на загальних зборах (конференції) жителів;

5) участі в роботі у консультаційно-дорадчих органах;

6) під час проведення публічних консультацій;

7) подання проекту до громадського бюджету територіальної громади;

8) в рамках бюджетного регламенту;

9) тощо.

4. Пропозиції жителів щодо планування та розподілу коштів місцевого бюджету беруться до уваги Радою та її виконавчими органами.

5. Громадський бюджет територіальної громади (далі – громадський бюджет) є однією з форм участі жителів у розподілі коштів місцевого бюджету, метою якої є стимулювання громадської активності, сприяння розвитку місцевого самоврядування та реалізації ініціатив жителів. Громадський бюджет реалізується шляхом проведення конкурсу, який фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету, під час якого жителі готують, подають та голосують за проєкти, які спрямовані на покращення життя територіальної громади. Проекти жителів, що стали переможцями за результатами голосування, реалізуються органами місцевого самоврядування спільно з авторами проектів.

Така форма участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення дозволяє жителям безпосередньо впливати на розподіл місцевого бюджету, шляхом ухвалення рішень щодо фінансування певних ініціатив територіальної громади.

Порядок проведення конкурсу, визначається окремим Положенням, яке ухвалюється рішенням Ради та розміщується на офіційному веб-сайті Ради в розділі «Громадська участь» підрозділі «Громадський бюджет».

6. Шкільний громадський бюджет є однією з форм участі жителів у розподілі коштів місцевого бюджету з метою створення додаткових умов для якісної неформальної освіти учнів закладів загальної середньої освіти, самореалізації та розвитку потенціалу учнівської молоді, їх участі в суспільному життя територіальної громади та розподілі коштів місцевого бюджету. Шкільний громадський бюджет реалізується шляхом проведення конкурсу на рівні закладів загальної середньої освіти, під час якого учні готують, подають та голосують за проєкти, які спрямовані на покращення освітнього процесу та позашкільного часу на базі закладу освіти. Проєкти переможці реалізуються за участю їх авторів.

Порядок проведення шкільного громадського бюджету, визначається окремим Положенням, яке ухвалюється рішенням Ради та розміщується на офіційному веб-сайті Ради в розділі «Громадська участь» підрозділі «Шкільний громадський бюджет».

Стаття 26. Органи самоорганізації населення

1.Щоб створити умови для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення, задовольнити їхні соціальні, культурні, побутові й інші потреби через сприяння в наданні їм відповідних послуг, а також щоб уможливити участь жителів у реалізації соціально економічного, культурного розвитку відповідної території територіальної громади й місцевих програм, у територіальній громаді можуть створюватися органи самоорганізації населення.

2. Органами самоорганізації населення є комітети: сільські, селищні, вуличні, квартальні, мікрорайоні, будинкові, районі в місті й інші органи самоорганізації населення.

3. Органи самоорганізації населення створюються за ініціативою жителів на підставі рішення Ради про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення. З ініціативою про створення органу самоорганізації населення до Ради звертаються збори  (конференція) жителів за місцем проживання, якщо в них брала участь  (було представлено) щонайменше половина жителів відповідної території, які мають право голосу.

РОЗДІЛ V

УЧАСТЬ МОЛОДІ У МІСЦЕВОМУ САМОВРЯДУВАННІ

Стаття 27. Участь молоді у місцевому самоврядуванні

1. Основними завданнями органів та посадових осіб місцевого самоврядування в реалізації права молоді на участь у місцевому самоврядуванні є:

1) створення умов для залучення молоді до громадського, політичного, соціально-економічного, культурного життя територіальної громади, популяризація ролі та важливості участі молоді у процесі ухвалення рішень;

2) підтримка молоді в реалізації її соціально-економічного потенціалу, питань професійного розвитку, працевлаштування, задоволення освітніх, медичних, культурних та інших потреб;

3) формування громадянської, національної та культурної ідентичності української молоді;

4) сприяння інституційному розвитку молодіжних та дитячих громадських об'єднань, молодіжних центрів, посилення їхньої ролі у процесі соціалізації молоді;

5) розвиток молодіжної інфраструктури,

6) розвиток громадянської освіти дітей та молоді для всіх суспільних груп, в тому числі осіб з інвалідністю.

2. Органи та посадові особи місцевого самоврядування визначають форми та порядок залучення молоді до вирішення питань місцевого значення.

3. Жителі, яким виповнилося 14 років, мають право ініціювати та брати участь у таких формах участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, як місцева ініціатива, громадські слухання, публічні консультації, консультативно-дорадчий орган при органі та/або посадовій особі місцевого самоврядування, електронні петиції та в інших формах участі, що не суперечать закону.

4. Участь молоді у вирішенні питань місцевого значення забезпечується шляхом залучення та розгляду їх пропозиції під час прийняття актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування інформують молодь про результати розгляду порушеного ними питання або наданих пропозицій та отримує роз’яснення щодо можливості їх врахування.

5. Залучення молоді до вирішення питань місцевого значення здійснюється через такі форми, як молодіжні ради, учнівське самоврядування, залучення молоді до участі у плануванні та розподілі коштів бюджету територіальної громади, молодіжні центри та простори, шкільний громадський бюджет, проведення консультацій, залучення до реалізації проектів, спрямованих на розвиток територіальної громади, тощо.

Стаття 28. Механізми участі молоді у місцевому самоврядуванні

1. Участь молоді у місцевому самоврядуванні забезпечується шляхом розгляду позиції молоді під час прийняття актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також залученням молоді до реалізації прийнятих рішень.

2. Механізми та інструменти участі молоді у місцевому самоврядуванні:

1) інформування про рішення та дії органів та посадових осіб місцевого самоврядування, що стосуються молоді, шляхом оприлюднення відповідної інформації на офіційному веб-сайті Ради, через медіа, соціальні мережі та за допомогою інших доступних засобів та методів комунікації (в порядку, передбаченому статтею 73 цього Статуту);

2) проведення консультацій, у тому числі електронних, іншими заінтересованими сторонами, проведення опитувань молоді тощо;

3) налагодження діалогу з молоддю шляхом підтримки молодіжних ініціатив, утворення молодіжних рад, призначення радників з питань молоді, проведення громадських слухань, публічних обговорень, створення робочих груп із залученням суб’єктів молодіжної роботи під час розгляду питань, що їх стосуються та молодіжної політики;

4) забезпечення представництва молоді у складі консультативно-дорадчих органів, що утворюються при органах та посадових особах місцевого самоврядування з питань, що їх стосуються та молодіжної політики.

3. Селищний голова та керівники виконавчих органів Ради можуть призначати радника з питань молоді на громадських чи інших засадах.

Стаття 29. Молодіжна рада

1.Молодіжна рада – це молодіжний консультативно-дорадчий орган, що може утворюватися при органах та посадових особах місцевого самоврядування з метою залучення молоді до вирішення питань місцевого значення.

2. Орган, при якому утворюється молодіжна рада, затверджує положення про молодіжну раду та здійснює організаційно-методичне забезпечення її діяльності.

3. Молодіжна рада:

1) сприяє реалізації права молоді на участь у життєдіяльності громади;

2) надає органам та посадовим особам місцевого самоврядування пропозиції щодо організації консультацій з молоддю;

3) надає пропозиції, висновки, рекомендації щодо питань, що стосуються молоді та вправі ініціювати питання на розгляд Ради, її виконавчих органів та селищного голови;

4) розробляє спільно з молодіжними, дитячими громадськими об’єднаннями та іншими суб’єктами, що здійснюють молодіжну роботу пропозиції щодо пріоритетів розвитку у сфері молодіжної політики;

5) здійснює моніторинг і оцінку ефективності розвитку у сфері молодіжної політики;

6) бере участь у розробленні проектів нормативно-правових актів, спрямованих на розвиток у сфері молодіжної політики;

7) вивчає стан виконання законів України, інших нормативно-правових актів, що стосуються молоді;

8) виконує інші завдання, визначені положенням про молодіжну раду.

4. Молодіжна рада діє на засадах добровільності, відкритості, прозорості та звітує перед громадськістю про свою діяльність відповідно до затвердженого Положення.

Стаття 30. Роль Ради, її виконавчих органів та селищного голови у сфері молодіжної політики

1. Рада, її виконавчі органи та селищний голова у межах своїх повноважень:

1) розробляють та реалізують місцеву цільову програму щодо підтримки та розвитку молоді та молодіжної політики з урахуванням положень Національної молодіжної стратегії, місцевих потреб і запитів молоді, здійснюють оцінку ефективності їх реалізації;

2) проводять, аналізують та забезпечують вивчення соціально-економічних обставин, потреб, цінностей, пріоритетів молоді, рівня її залученості до суспільного життя;

3) передбачають у профільній програмі щодо підтримки та розвитку молоді та молодіжної політики підготовку та підвищення кваліфікації молодіжних працівників;

4) забезпечують формування, оптимізацію та розвиток молодіжної інфраструктури;

5) сприяють створенню та діяльності молодіжних центрів, забезпечує діяльність молодіжних центрів комунальної форми власності, інших установ, що забезпечують соціальний захист, самореалізацію та розвиток потенціалу молоді;

6) надають всебічну підтримку установам та організаціям, що здійснюють підготовку та підвищення кваліфікації молодіжних працівників, членів молодіжних та дитячих громадських об’єднань;

7) сприяють діяльності молодіжних та дитячих громадських об’єднань, інших суб’єктів молодіжної роботи, у тому числі шляхом їх залучення до реалізації програм, надання грантів на конкурсних засадах, у порядку, визначеному законодавством;

8) сприяють створенню молодіжних рад, інших консультативно-дорадчих та робочих органів для забезпечення участі молоді у розвитку молодіжної політики, вирішення інших питань, що стосуються молоді;

9) розробляють місцеві фінансово-кредитні механізми забезпечення економічної доступності житла для молодих сімей та молодих осіб;

10) можуть встановлювати премії, стипендії, інші заохочувальні відзнаки за особливі досягнення молоді в різних сферах;

11) здійснюють інші повноваження, визначені законом.

Стаття 31. Молодіжні центри та простори

1. На території територіальної громади створюються молодіжні центри та простори. Вони утворюються та діють з метою забезпечення рівного доступу молоді, у тому числі з маломобільних груп населення, до послуг, що надаються молодіжними центрами, раціонального та ефективного використання ресурсів, впорядкування та розвитку мережі місцевих молодіжних центрів та просторів, загальної координації їхньої діяльності, розвитку та підтримки молодіжних ініціатив.

2. Молодіжні центри комунальної форми власності можуть утворюватися та діяти на базі закладів освіти, культури, спортивного профілю, охорони здоров’я, соціального захисту тощо.

3. Молодіжна робота здійснюється з урахуванням специфіки роботи закладу та може включати надання послуг з неформальної освіти, культурного розвитку, донесення до дітей та молоді інформації про необхідність збереження здоров’я, популяризації здорового способу життя, проведення активного та змістовного дозвілля, розвитку вуличних культур.

4. Молодіжні центри сприяють соціальному та індивідуальному розвитку дітей та молоді на засадах залучення до прийняття рішень та інтеграції в життя громади, забезпечують розвиток громадянської та неформальної освіти, запроваджують інші форми змістовного дозвілля дітей та молоді, здійснюють методичне та інформаційне забезпечення діяльності молодіжних та дитячих громадських об’єднань, інших суб’єктів молодіжної роботи.

5. Порядок функціонування молодіжного простору визначається власником (балансоутримувачем, розпорядником) будівель, споруд, інших приміщень чи земельних ділянок, на базі яких організовано молодіжний простір та відповідно до прийнятих стандартів роботи молодіжних просторів.

Стаття 32. Підтримка обдарованої молоді

1.Обдарованій молоді Рада та її виконавчі органи надають всебічну підтримку з метою реалізації соціально значущих проектів у соціальній та гуманітарній сферах у порядку, визначеному законодавством. А також сприяють проведенню регіональних та місцевих конкурсів, виставок, фестивалів, концертів, наукових конференцій тощо для виявлення, підтримки і поширення творчих досягнень молоді.

2. Рада та її виконавчі органи можуть встановлювати для молоді спеціальні гранти, стипендії, стажування в органах місцевого самоврядування тощо.

РОЗДІЛ VI

ОСНОВНІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ З ОБ’ЄДНАННЯМИ ГРОМАДЯН ТА ІНШИМИ СУБ’ЄКТАМИ

Стаття 33. Взаємовідносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування з об’єднаннями громадян та іншими суб’єктами

1. Взаємовідносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування з громадськими об'єднаннями, професійними спілками та їх об'єднаннями, благодійними організаціями та іншими непідприємницькими товариствами, установами та організаціями - юридичними особами приватного права, що легалізовані відповідно до законодавства, здійснюються шляхом:

1) сприяння діяльності об’єднанням громадян, іншим суб’єктам та залучення їх до участі у вирішенні питань місцевого значення;

2) неупередженої та однакової підтримки законної діяльності об'єднань громадян та інших суб’єктів, що зареєстровані і/або діють у межах територіальної громади;

3) стимулювання волонтерської діяльності.

Стаття 34. Взаємовідносини територіальної громади з іншими територіальними громадами

1. Взаємовідносини територіальної громади, органів і посадових осіб місцевого самоврядування з іншими територіальними громадами, їхніми органами і посадовими особами здійснюються на принципах добросусідства, партнерства та взаємної вигоди.

2. З метою налагодження взаємовідносин, реалізації спільних проектів між територіальною громадою та іншими територіальними громадами можуть укладатися відповідні договори.

3. Органи та посадові особи місцевого самоврядування дбають про збереження довкілля та здійснюють необхідні кроки для узгодження з сусідніми громадами питань щодо використання земель і природних ресурсів, допомагають фізичним та юридичним особам, що користуються ресурсами територіальної громади та сусідніх громад у вирішенні питань з органами місцевого самоврядування таких громад.

4. Рада може ініціювати створення координаційного органу з питань добросусідства разом із радами сусідніх громад.

5. Територіальна громада може об’єднуватися з іншими територіальними громадами в порядку, визначеному Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

Стаття 35. Участь в асоційованих організаціях і міжнародна співпраця

1. Рада з метою більш ефективного здійснення своїх повноважень, захисту прав та інтересів територіальної громади може входити до складу асоціацій органів місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про асоціації органів місцевого самоврядування».

2. Рада, її виконавчі органи та посадові особи в інтересах територіальної громади можуть брати участь у міжнародному територіальному співробітництві та співробітництві територіальних громад, організовувати співробітництво з міжнародними організаціями у різних сферах суспільного життя.

3. Співпраця Ради з іншими асоціаціями органів місцевого самоврядування та їх добровільними об’єднаннями, міжнародними організаціями тощо реалізується через обмін офіційними делегаціями, проведення спільних заходів, реалізацію спільних проектів, а також іншими, передбаченими актами законодавства України способами.

Стаття 36. Громади-партнери

1. Олександрівська селищна територіальна громада прагне налагодження дружніх зв’язків не тільки з громадами інших міст України, а й з громадами міст інших країн світу. Відповідно, територіальна громада, Рада та її посадові особи можуть брати участь у міжмуніципальній, транскордонній і міжнародній співпраці, організовувати співробітництво з громадами, містами та регіонами, у тому числі, за кордоном, міжнародними організаціями у різних сферах суспільного життя. Таке співробітництво ґрунтується на принципах взаємоповаги, рівноправності та взаємної користі.

2. Для офіційного оформлення співпраці можуть укладатись угоди, меморандуми про співробітництво та побратимство.

3. Співпраця громад реалізовується через візити офіційних делегацій, проведення спільних заходів, реалізації спільних проєктів та інші форми.

4. Міста-побратими користуються на території населених пунктів громади сприятливими умовами для здійснення міжмуніципального співробітництва, які визначаються відповідними угодами та актами органів місцевого самоврядування.

5. Перелік офіційних громад-партнерів та інформація про умови співпраці публікуються на офіційному веб-сайті ради.

РОЗДІЛ VII

ФОРМИ ТА ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ ГРОМАДСЬКОГО КОНТРОЛЮ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ОРГАНІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 37. Засади громадського контролю за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування 

1. Здійснення громадського контролю за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування ґрунтується на Конституції України та інших нормативно-правових актах законодавства України, Європейській хартії місцевого самоврядування, цьому Статуті та рішеннях Ради, її виконавчих органів, розпоряджень селищного голови.

2. Громадський контроль за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється з метою захисту прав, свобод та законних інтересів жителів.

3. Громадський контроль за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється на основі таких принципів:

1) відкритості та прозорості;

2) пріоритетності прав людини та громадянина;

3) законності;

4) добровільності у здійсненні громадського контролю;

5) неупередженості, об’єктивності, достовірності і повноти інформації;

6) сприяння досягненню балансу приватних та публічних інтересів при вирішенні питань місцевого значення;

7) сприяння недопущенню перешкоджання здійсненню законного громадського контролю;

8) професійності та компетентності учасників громадського контролю;

9) взаємодії жителів та органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Стаття 38. Форми здійснення громадського контролю за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування 

1. Громадський контроль за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється шляхом:

1) отримання інформації, що оприлюднюється та надається за запитами органами місцевого самоврядування в порядку передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», іншими законами, Статутом та рішеннями Ради;

2) участі жителів у звітуваннях селищного голови, депутатів Ради, виконавчих органів Ради, старости про їх роботу згідно з вимогами законодавства України;

3) участі жителів у роботі консультативно-дорадчих органів при органах та/або посадових особах місцевого самоврядування;

4) громадського оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування;

5) використання інших форм, не заборонених законодавством України.

Стаття 39. Громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування

1. Громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування (далі - громадське оцінювання) є формою громадського контролю, що передбачає проведення його ініціатором аналізу діяльності відповідних органів та посадових осіб, підготовку висновків та пропозицій.

2. Предметом громадського оцінювання є діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, пов’язана із здійсненням ними своїх повноважень, прийняттям та виконанням рішень.

3. Ініціатором громадського оцінювання може бути:

1) громадське об’єднання;

2) професійна спілка (об’єднання професійних спілок);

3) творча спілка;

4) організація роботодавців (об’єднання організацій роботодавців);

5) благодійна організація;

6) орган самоорганізації населення.

4. Ініціатор громадського оцінювання готує висновки та пропозиції щодо його предмету та подає його на ім’я селищного голови у тримісячний строк з дня початку проведення громадського оцінювання.

5. Висновки та пропозиції, підготовлені за результатами громадського оцінювання, розглядаються Радою, виконавчим комітетом Ради відповідно до їхніх повноважень. Висновки та пропозиції, підготовлені за результатами громадського оцінювання, мають бути розглянуті виконавчим комітетом Ради за участю його ініціаторів протягом 30 робочих днів з дня їх надходження, а Радою - на наступній черговій сесії Ради.

6. За наслідками розгляду висновків та пропозицій, підготовлених за результатами громадського оцінювання, Рада, виконавчий комітет Ради приймає рішення.

7. Інформація (документи, матеріали, оголошення, проекти та акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, протоколи тощо) пов’язані з ініціюванням, підготовкою, організацією, проведенням громадського оцінювання, а також розглядом пропозицій та висновків підготовлених за результатами громадського оцінювання розміщуються на офіційному веб-сайті Ради у розділі «Громадська участь», підрозділ «Громадське оцінювання».

8. Порядок проведення громадського оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Положення, що є невід’ємним додатком до цього Статуту (Додаток №4).

РОЗДІЛ VIII

ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

Стаття 40. Організація життя територіальної громади на засадах сталого розвитку

1. Організація життя територіальної громади здійснюється органами та посадовими особами місцевого самоврядування на засадах сталого розвитку відповідно до законодавства України та цього Статуту.

2. Реалізація засад сталого розвитку територіальної громади здійснюється органами та посадовими особами місцевого самоврядування шляхом прийняття і виконання визначених цим Статутом та законодавством стратегічних документів з розвитку територіальної громади, моніторингу виконання цих документів і встановлених ними цілей.

3. Діяльність щодо реалізації засад сталого розвитку спрямовується на реалізацію таких завдань:

1) збереження і відтворення довкілля, зведення до мінімуму людського впливу на нього, підвищення рівня адаптації до зміни клімату, захист, збереження, відновлення та формування екосистем, водних ресурсів, водно-болотних угідь, природних оселищ та біорозмаїття;

2) забезпечення соціально, економічно, культурно та екологічно збалансованого розвитку населених пунктів територіальної громади;

3) створення повноцінного життєвого середовища для сучасного покоління з урахуванням інтересів наступних поколінь;

4) вдосконалення соціальної, транспортної, комунікаційно-інформаційної, інженерної, екологічної інфраструктури з урахуванням принципів безбар’єрності;

5) своєчасне оповіщення про надзвичайні ситуації, вжиття заходів для зниження та регулювання ризиків природних та техногенних лих, систематичне технічне обслуговування та оновлення інфраструктури з урахуванням потреб осіб з різним рівнем комунікативних можливостей;

6) збереження і розвиток культурної і природної спадщини з залученням приватного сектору;

7) раціональне використання, відтворення та примноження місцевих матеріальних ресурсів, стале місцеве економічне зростання, створення робочих місць, розвиток туризму, рекреації, місцевої культури і виробництво місцевої продукції;

8) запровадження енергоефективних, екологічно чистих та дружніх до довкілля технологій у всіх сферах життєдіяльності громади;

9) згуртування жителів (представників різних суспільних груп), ухвалення рішень з їхнім максимальним залученням і підтримкою;

10) забезпечення безбар’єрності в громадських просторах, отриманні публічної інформації та наданні публічних послуг;

11) забезпечення безбар’єрності та сталої мобільності з пріоритезацією засобів пересування за наведеним порядком: пішохідний рух, рух не механічним та легким персональним транспортом, рух громадським транспортом, рух механічним транспортним засобом;

12) створення, озеленення та належне утримання відкритих, доступних, екологічно чистих, обладнаних територій загального користування;

13) забезпечення громадської безпеки та правопорядку в усіх сферах життя територіальної громади, безперешкодного доступу до громадських місць, громадських просторів, природних об'єктів та територій, лісів та водних об’єктів;

14) доступність публічних послуг для жителів (комунальні послуги, транспорт, освіта, охорона здоров'я, соціальний захист, адміністративні послуги).

Стаття 41. Матеріальна і фінансова основа місцевого самоврядування

1. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

2. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальної громади відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності. Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об’єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, скорочувати обсяги доходів бюджету територіальної громади, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг жителям.

3. Органи місцевого самоврядування самостійно складають та схвалюють прогноз бюджету територіальної громади, розробляють, затверджують і виконують бюджет територіальної громади (план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду) згідно з Бюджетним кодексом України.

4. Самостійність бюджету територіальної громади гарантується власними джерелами та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів бюджету територіальної громади відповідно до закону.

5. Органи місцевого самоврядування відповідно до Податкового кодексу України встановлюють місцеві податки і збори (частина власних джерел). Місцеві податки і збори зараховуються до бюджету територіальної громади у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України з урахуванням особливостей, визначених Податковим кодексом України.

Стаття 42. Стратегічні документи з розвитку територіальної громади

1. Стратегічні документи з розвитку територіальної громади є системою взаємопов’язаних документів, яка включає:

1) стратегію розвитку територіальної громади;

2) містобудівну документацію;

3) інші документи з планування розвитку територіальної громади.

2. Звіт про виконання стратегічних документів щороку оприлюднюється на офіційному веб-сайті Ради.

3. Затверджені стратегічні документи, строки яких виходять за межі терміну повноважень Ради відповідного скликання, зберігають чинність до закінчення їх строків та є обов’язковими до виконання для Ради всіх наступних скликань.

4. Розробка стратегічних документів з розвитку територіальної громади відбувається із залученням громадськості у формах, визначених законом та Статутом, починаючи з етапу формування завдання на розробку цих документів або внесення змін до них.

5. Проекти стратегічних документів з розвитку територіальної громади розміщуються на веб-сайті Ради і проходять громадські слухання, результати яких оприлюднюються на офіційному веб-сайті Ради і враховуються при доопрацюванні цих проектів.

Стаття 43. Стратегія розвитку територіальної громади 

1. Стратегія розвитку територіальної громади (далі - Стратегія) - документ стратегічного планування державної регіональної політики, що визначає стратегічні, оперативні цілі та завдання для сталого розвитку територіальної громади, розробляється на період реалізації Державної стратегії регіонального розвитку та відповідної регіональної стратегії розвитку, з урахуванням положень Закону України «Про засади державної регіональної політики».

2. Стратегія розробляється на термін не менший, ніж семи років.

3. План заходів з реалізації Стратегії розвитку територіальної громади - документ реалізації державної регіональної політики, що визначає на середньостроковий період (3-4 роки) заходи, проекти, місцеві програми розвитку, відповідно до завдань, визначених у Стратегії, з визначенням відповідальних виконавців, строків виконання, обсягів і джерел фінансування та індикаторів результативності, їх виконання.

4. Процес розробки Стратегії передбачає залучення жителів, бізнесу, громадських організацій та експертів через використання різних форм участі жителів, що передбачені цим Статутом.

5. Стратегія затверджується рішенням Ради та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Ради, розміщується у розділі «Стратегії».

Стаття 44. Цифрова демократія і цифрове врядування

1. Для забезпечення безбар’єрності, сталого розвитку, сприятливих умов проживання, запровадження демократичних процедур і ефективного врядування в Олександрівській селищній територіальній громаді органи й посадові особи місцевого самоврядування сприяють застосуванню інформаційно-комунікаційних технологій цифрової демократії та врядування.

2. Органи та посадові особи місцевого самоврядування можуть використовувати у своїй діяльності й/або прагнуть інтегрувати такі механізми цифрової демократії:

1) електронний запис на прийом до посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів Ради;

2) особистий прийом посадовими особами місцевого самоврядування в дистанційному форматі (з використанням вебдоступної платформи);

3) електронний документообіг і бухгалтерський облік;

4) електронні реєстри й бази відкритих даних територіальної громади, доступ до державних реєстрів і баз даних;

5) геоінформаційні системи: кадастрові карти, GIS-системи, інтерактивні карти проблем територіальної громади й інше;

6) платформи цифрової / електронної демократії для використання електронних петицій, електронного голосування / опитування, публічних консультацій, громадського бюджету, шкільного громадського бюджету й інших інструментів громадської участі;

7) чат-бот, мобільний додаток, для скарг на проблеми, що потребують оперативного розв’язання;

8) платформа відкритого бюджету територіальної громади для оприлюднення інформації про доходи й витрати місцевого бюджету в зручній формі для жителів;

9) єдина система реєстрації проєктів актів та актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

10) онлайн-трансляції та архів відеозаписів засідань колегіальних органів місцевого самоврядування;

11) мобільні застосунки територіальної громади;

12) електронні черги в ЦНАПі, закладах дошкільної, загальної середньої освіти, закладах охорони здоров’я;

13) електронний портал місцевих послуг (реєстрація місця проживання, отримання довідок і дозволів);

14) електронні сервіси для бізнесу - отримання дозволів, погоджень, ліцензій тощо;

15) цифрова освіта: електронні щоденники, онлайн-платформи для навчання;

16) електронна система обліку документів розпорядника інформації;

17) інші механізми цифрової демократії.

3. Участь жителів у вирішенні питань місцевого значення, що потребують особистої присутності, може здійснюватися зокрема з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Органи місцевого самоврядування сприяють можливості долучення жителів до таких заходів також дистанційно, у форматі відеоконференції на вебдоступній платформі. Особливості використання дистанційного формату для певних форм участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, включно зі способом ідентифікації жителів, визначаються рішеннями Ради. 

Стаття 45. Планування публічних інвестиційних проєктів

1. Публічні інвестиційні проєкти й програми публічних інвестицій плануються на місцевому рівні згідно з цілями й завданнями, визначеними у відповідних документах стратегічного планування.

2. Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій територіальної громади:

1) розробляється виконавчим органом Ради на підставі пропозицій структурних підрозділів такого органу відповідно до цілей і завдань документів стратегічного планування;

2) схвалюється місцевою інвестиційною радою;

3) затверджується виконавчим органом Ради одночасно із схваленням прогнозу місцевого бюджету.

3. Положення про місцеву інвестиційну раду, її склад, порядок розроблення та моніторингу реалізації середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій територіальної громади затверджуються виконавчим органом Ради.

4. На основі середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій територіальної громади формується єдиний проектний портфель публічних інвестицій територіальної громади, що схвалюється місцевою інвестиційною радою.

5. Єдиний проектний портфель публічних інвестицій територіальної громади формується з використанням Єдиної інформаційної системи управління публічними інвестиційними проектами у вигляді пріоритезованого переліку публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій за результатами їх підготовки, оцінки, пріоритезації та відбору у порядку, встановленому виконавчим органом Ради.

6. Розподіл коштів місцевого бюджету на підготовку та реалізацію публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій здійснюється місцевою комісією з питань розподілу публічних інвестицій з урахуванням результатів пріоритезації відповідних проектів та програм, включених до єдиного проектного портфеля публічних інвестицій територіальної громади, та ступеня їхньої готовності до реалізації у порядку, встановленому виконавчим органом Ради.

7. Положення про місцеву комісію з питань розподілу публічних інвестицій та її склад затверджуються виконавчим органом Ради.

8. Виконавчий орган Ради розробляє план діяльності на середньостроковий період (включаючи заходи щодо підготовки та реалізації публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій) з урахуванням прогнозу місцевого бюджету, рішення про місцевий бюджет, середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій територіальної громади, єдиного проектного портфеля публічних інвестицій територіальної громади, прогнозних та програмних документів економічного і соціального розвитку

9. Органи місцевого самоврядування подають заявки на грантові програми (національні, міжнародні) для фінансування інвестиційних проєктів та на платформу DREAM.

Стаття 46. Порядок планування та розподілу місцевого бюджету 

1. Рада під час планування та розподілу місцевого бюджету дотримується принципів справедливості, рівномірності та неупередженості в розподілі бюджетних коштів на загальносуспільні потреби територіальної громади та враховує необхідність забезпечення потреб всіх жителів та гідних умов їх проживання, у тому числі для маломобільних та інших вразливих груп населення.

2. Проєкт бюджету територіальної громади розглядається на громадських слуханнях не пізніше ніж за 20 робочих днів до його затвердження Радою. Такі громадські слухання проводяться відповідно до положення про громадські слухання, визначені цим Статутом.

3. Для запровадження сталих процесів з планування та розподілу бюджетних коштів в територіальній громаді Радою окремим рішенням ухвалюється бюджетний регламент. В такому випадку Рада розміщує бюджетний календар на кожен рік на офіційному веб-сайті Ради, з метою інформування громадськості про хід бюджетного процесу, що дозволить жителям долучитись до розробки бюджету на наступний рік.

4. Інформація про доходи, видатки, виконання бюджету та розподіл бюджетних коштів оприлюднюється щоквартально на офіційному веб-сайті Ради у форматі відкритих даних, відповідна інформація також оприлюднюється

5. Органи місцевого самоврядування можуть впроваджувати громадський бюджет як окрему форму участі жителів, визначеної цим Статутом.

 Стаття 47. Просторове планування

1. Просторове планування здійснюється відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та спрямоване на створення умов для сталого розвитку територіальної громади, збереження природних ресурсів і забезпечення комфортного проживання.

2. Основними документами просторового планування є комплексний план просторового розвитку, Генеральний план громади, плани зонування та детальні плани територій, які розробляються з урахуванням екологічних мереж, туристичного потенціалу та інфраструктурних потреб.

3. Проєкти містобудівної документації проходять громадське обговорення в порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», та оприлюднюються на офіційному веб-сайті Ради не пізніше ніж за 30 календарних днів до затвердження.

Стаття 48. Планування сталого розвитку

1. Планування сталого розвитку громади здійснюється з урахуванням Цілей сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй (ООН), адаптованих до місцевих умов, та передбачає збалансований розвиток економіки, соціальної сфери та екології.

2. Органи місцевого самоврядування інтегрують принципи сталого розвитку в усі аспекти планування, зокрема через:

1) розвиток зеленого туризму та енергоефективних технологій;

2) збереження природних екосистем;

3) забезпечення соціальної справедливості та рівного доступу до послуг.

3. Органи місцевого самоврядування розробляють та затверджують документи з планування розвитку територіальної громади, які включають показники виконання та терміни реалізації.

4. Органи місцевого самоврядування співпрацюють з міжнародними організаціями для реалізації проєктів сталого розвитку, зокрема через грантове фінансування.

Стаття 49. Планування підвищення доброчесності (запобігання корупції)

1. План доброчесності (або антикорупційна програма) - це стратегічний документ Ради, який розробляється з метою забезпечення дієвої протидії та запобігання корупції i базується на результатах оцінювання корупційних ризиків у діяльності Ради та її виконавчих органів та з урахуванням вимог Закону України «Про запобігання корупції».

Стаття 50. Моніторинг і оцінка реалізації документів з планування розвитку територіальної громади

1. Органи місцевого самоврядування здійснюють регулярний моніторинг і оцінку виконання документів з планування розвитку територіальної громади для забезпечення їхньої ефективності та відповідності потребам територіальної громади.

2. Моніторинг включає аналіз показників виконання, використання ресурсів, соціального та екологічного впливу, а також залучення жителів до оцінки результатів.

3. Звіти про виконання документів з планування розвитку територіальної громади оприлюднюються на офіційному веб-сайті громади щорічно та презентуються на громадських слуханнях.

4. Для оцінки ефективності планування створюється робоча група за участю представників ради, громадських організацій, бізнесу і жителів, яка подає рекомендації щодо вдосконалення.

5. Програми соціально-економічного і культурного розвитку територіальної громади формується на основі та відповідно до цілей та завдань, визначених в стратегічних документах з розвитку територіальної громади та містобудівній документації.

Стаття 51. Охорона довкілля

1. Територіальна громада при плануванні свого розвитку, здійснення будівництва, реконструкції об’єктів, надання дозволів на будівництва дотримується принципу найменшого негативного впливу на довкілля.

2. Органи та посадові особи місцевого самоврядування, жителі мають організовувати суспільне і власне життя, максимально зберігаючи екосистеми, що склались на території територіальної громаді.

3. Створення зелених насаджень на території територіальній громаді, збереження довкілля, зокрема річок, озер, боліт, питних джерел є пріоритетним для територіальної громади.

4. Використання перероблених відходів, використання елементів обладнання, що замінюється для інших цілей жителями, юридичними особами є природнім прагненням зменшити використання невідновлювальних ресурсів.

5. Діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування з охорони довкілля і вирішення екологічних проблем територіальної громади спрямовується на захист довкілля через підготовку і реалізацію місцевих екологічних програм з метою забезпечення сприятливих екологічних умов для проживання, праці та відпочинку людей, а також формування системи контролю за станом довкілля.

6. Рада затверджує місцеві екологічні програми з метою покращення екологічного стану території територіальної громади, включає екологічні розділи до документів з планування її розвитку, вирішує питання виділення бюджетного фінансування на охорону довкілля.

7. Рада та її виконавчі органи забезпечують реалізацію екологічної політики України та екологічних прав жителів у межах території територіальної громади, а також здійснюють інформування жителів про стан довкілля через офіційний веб-сайт Ради, дошки оголошень та іншими способами.

 Стаття 52. Забезпечення рівного доступу (інклюзивності) та соціальної справедливості

1. Розвиток територіальної громади здійснюється з урахуванням принципу рівності прав усіх жителів незалежно від віку, статі, національності, релігії чи соціального статусу.

2. Органи місцевого самоврядування забезпечують рівний доступ врахування інтересів всіх груп жителів, включаючи вразливі групи (особи з інвалідністю, люди похилого віку, батьки з дітьми, військові та члени їх сімей, внутрішньо переміщені особи тощо).

3. Органи місцевого самоврядування сприяють представництву всіх соціальних груп при використанні форм участі жителів у вирішення питань місцевого значення, що передбачені цим Статутом.

4. Органи місцевого самоврядування забезпечують безбар’єрність просторового планування, враховуючи потреби осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп.

Стаття 53. Охорона дитинства, підтримка материнства та батьківства

1. Охорона дитинства, підтримка материнства та батьківства є важливою умовою повноцінного розвитку територіальної громади.

2. Органи місцевого самоврядування при плануванні розвитку територіальної громади та у своїй діяльності забезпечують врахування і реалізацію прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні, а також забезпечують умови для материнства та батьківства, матеріально і морально заохочують і підтримують материнство та батьківство.

Стаття 54. Підтримка ветеранів війни

1. Органи й посадові особи місцевого самоврядування в межах здійснення своїх повноважень сприяють наданню підтримки й забезпеченню добробуту ветеранів війни, членів їхніх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, членів сімей осіб, які захоплені в полон або які набули статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, постраждалих учасників Революції Гідності та членів сімей осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України (далі - ветеранів, членів їхніх сімей, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України).

2. З метою забезпечення гідного життя, шани й поваги в територіальній громаді до ветеранів, членів їхніх сімей, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України органи й посадові особи місцевого самоврядування:

1) забезпечують реалізацію державної ветеранської політики;

2) сприяють забезпеченню ветеранів, членів їхніх сімей, а також членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, медичними послугами відповідно до затверджених державних програм;

3) затверджують місцеві програми у сфері підтримки ветеранів і за згодою беруть участь у розробленні й виконанні державних і регіональних програм у цій сфері;

4) забезпечують можливість доступу ветеранів, членів їхніх сімей, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України до ветеранських просторів, центрів психологічної та фізкультурно-спортивної реабілітації в територіальних громадах;

5) здійснюють моніторинг потреб ветеранів, членів їхніх сімей, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України у визначеному ними порядку;

6) забезпечують пристосування житла до потреб ветеранів з інвалідністю в разі такої потреби в порядку, встановленому законодавством, і в межах наявних коштів;

7) забезпечують ведення обліку, упорядження і збереження військових поховань та встановлення імен невідомих воїнів;

8) беруть участь у реалізації програмних документів державної ветеранської політики;

9) сприяють формуванню в територіальній громаді культури поваги, вдячності за службу, подвиг і жертовність ветеранів;

10) організовують заходи із залучення ветеранів до формування української національної та громадянської ідентичності в територіальних громадах;

11) підтримують ветеранські громадські об’єднання;

12) здійснюють інші повноваження, визначені законодавством.

3. Взаємодія органів місцевого самоврядування з ветеранськими об’єднаннями, громадськими організаціями, благодійними фондами й іншими зацікавленими сторонами здійснюється через створення і роботу консультативно-дорадчих органів при органах та посадових особах місцевого самоврядування.

4. Питання, що стосуються ветеранів, членів їхніх сімей, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, підлягають розгляду органами та посадовими особами місцевого самоврядування з урахуванням пропозицій консультативно-дорадчих органів і представників ветеранських організацій.

Стаття 55. Розвиток науки й освіти, охорони здоров’я, фізкультури і спорту, культури та мистецтва

1. Рада та її виконавчі органи забезпечують розвиток соціально-гуманітарної сфери життєдіяльності територіальної громади (науки й освіти, охорони здоров’я, фізкультури і спорту, культури та мистецтва тощо).

2. Основні напрями і пріоритети соціально-гуманітарного розвитку територіальної громади визначаються Радою при розробці рішень з планування розвитку територіальної громади.

Стаття 56. Розвиток економічної сфери життєдіяльності територіальної громади

1. Розвиток економічної інфраструктури, бізнесу є економічною основою розвитку територіальної громади. Зокрема такий розвиток забезпечується створенням робочих місць, сплатою податків та зборів у бюджет територіальної громади, створенням комфортних для проживання та перебування умов тощо.

2. Органами місцевого самоврядування забезпечується розвиток економічної сфери життєдіяльності територіальної громади шляхом:

1) визначення у Стратегії розвитку територіальної громади напрямів щодо розвитку бізнесу, в т.ч. малого і середнього підприємництва, інновацій та економічного розвитку в цілому;

2) розроблення та реалізації програм щодо залучення інвестицій, розвитку економіки, підтримки бізнесу, розвитку комунальної інфраструктури;

3) розроблення та реалізації плану доброчесності (антикорупційної програми).

Стаття 57. Охорона культурної спадщини та інших цінних об'єктів територіальної громади

1. Діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування з охорони культурної спадщини спрямовується на захист об’єктів культурної спадщини через підготовку та реалізацію цільових проектів та програм з метою збереження об’єктів культурної спадщини, а також формування системи контролю за станом об’єктів культурної спадщини.

2. Рада затверджує цільові програми збереження об'єктів культурної спадщини, вирішує питання фінансування з охорони об’єктів культурної спадщини.

3. Фінансування заходів з охорони культурної спадщини територіальної громади здійснюється як за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, так і за рахунок коштів осіб, які набули право власності або отримали у користування пам’ятку (її частину), благодійних внесків та пожертвувань та інших, не заборонених законодавством України джерел.

Стаття 58. Розвиток волонтерської діяльності 

1.Розвиток волонтерства збільшує соціальний капітал громади через самоорганізацію жителів, соціальну активність та включеність в розвиток територіальної громади.

2. Задля забезпечення стабільного розвитку волонтерства у громаді, органи та посадові особи місцевого самоврядування сприяють:

1) популяризації та зростанню включеності жителів у волонтерську діяльність та активізацію їхньої залученості у суспільно значущі сфери життя громади;

2) залученню волонтерів до діяльності виконавчих органів Ради, юридичних осіб, що перебувають у комунальній власності територіальної громади, і виконання місцевих цільових програм;

3) створенню сприятливих умов для розвитку волонтерства, підвищення рівня самоорганізації жителів;

4) інституційному розвитку організацій та установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів через проведення освітніх та інших заходів.

3. Заходи підтримки сприяння розвитку волонтерської діяльності в територіальній громаді визначаються місцевою цільовою програмою.

Стаття 59. Утвердження української національної та громадянської ідентичності 

1. До повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності належить:

1) забезпечення реалізації державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності;

2) розроблення, затвердження та реалізація місцевої програми у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності;

3) забезпечення формування, оптимізації та розвитку інфраструктури з утвердження української національної та громадянської ідентичності;

4) сприяння створенню та діяльності закладів сфери утвердження української національної та громадянської ідентичності, забезпечення діяльності таких закладів, що належать до комунальної форми власності;

5) сприяння підготовці та підвищенню кваліфікації фахівців у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності;

6) сприяння реалізації проектів у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

7) створення умов для залучення жителів до прийняття рішень з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності.

2. Рада створює, приймає положення і через виконавчі органи забезпечує роботу координаційної ради з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності в територіальній громаді.

Стаття 60. Стійкість та соціальна згуртованість територіальної громади

1. Стійкість громади – це здатність своєчасно ідентифікувати загрози, виявляти вразливості та оцінювати ризики безпеці функціонування територіальної громади, запобігати або мінімізувати їх негативні впливи, ефективно реагувати та швидко й повномасштабно відновлюватися після виникнення загроз або настання надзвичайних та кризових ситуацій усіх видів, включно з загрозами гібридного типу, але не обмежуючись ними.

2. Задля забезпечення стійкості територіальної громади посадові особи та органи місцевого самоврядування сприяють:

1) адаптації суспільних систем і інститутів до криз і різких змін середовища (ухвалення рішень, моделі та алгоритми взаємодії, протоколи реагування в суспільстві);

2) активізації, мобілізації громадян, інститутів для виконання різних гуманітарних, соціальних і безпекових завдань у співпраці;

3) формуванні та розвитку моделі співпраці між владою, бізнесом, громадянським суспільством, які сприяють підвищенню рівня міжсекторальної довіри, закладають можливості для адаптації, трансформації викликів, інноваційним підходам.

3. Соціальна згуртованість територіальної громади – це здатність реагувати на кризи на підставі спільних цінностей громади та спроможність впоратися з економічними, соціальними, політичними чи екологічними стресами (позитивними чи негативними), впливати на них. Соціальна згуртованість є цінністю та одним з ключових чинників сталого розвитку, стійкості, безпеки, демократичного управління, привабливості, інтегрованості громади та підвищення якості життя її жителів.

4. Задля забезпечення соціальної згуртованості територіальної громади органи та посадові особи місцевого самоврядування сприяють:

1) розвитку комунікацій через формування доступної інфраструктури, електронних інструментів участі, поінформованості та компетенції̈ жителів, наявність громадських консультацій̆ та громадського контролю;

2) розвитку відчуття приналежності через формування в громаді розуміння цінностей залучення до процесів формування та ухвалення рішень шляхом консультацій, інформування, учасницьких практик;

3) розвитку громадянської солідарності через формування цінностей стосовно довіри всередині громади для співпраці, реагування на виклики та ризики;

4) формуванню спільного образу майбутнього (спільної візії громади) – залучення жителів до формування спільного образу майбутнього громади, спільного бачення ідентичності громади (локальної);

5) розвитку соцiального капiталу через iнiцiативи, що стимулюють мiжособистiсну довiру, співпрацю, відчуття причетності до життя громади.

Дії з розвитку соціальної згуртованостi мають бути стратегічними, довготривалими i не обмежуватись разовими заходами.

За результатами моніторингу соціальної згуртованості органи та посадові особи місцевого самоврядування можуть оновлювати політики, програми, бюджети та механізми участі для урахуванням нових викликів i потреб.

Підходи до згуртованостi повинні враховувати локальний контекст, ресурси, історію, склад громади та рівень залученості її жителів до спільного життя.

5. Органи місцевого самоврядування зобов'язані створювати умови для відкритого громадського діалогу, медіації, фасилітації та інших інструментів ненасильницького вирішення конфліктів.

Заходи з підвищення соціальної згуртованості мають бути орієнтовані на подолання соціальної ізоляції, міжгрупової напруги, стереотипів та упереджень.

Органи місцевого самоврядування можуть запроваджувати постійні платформи для діалогу та співпраці задля посилення рівня стійкості та соціальної згуртованості своєї територіальної громади.

РОЗДІЛ IХ

ПОРЯДОК ІНФОРМУВАННЯ, ЗВІТУВАННЯ ОРГАНІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ДЕПУТАТІВ РАДИ

ПЕРЕД ТЕРИТОРІАЛЬНОЮ ГРОМАДОЮ

Стаття 61. Засади інформування територіальної громади про діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів ради

1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування періодично, але не менш як два рази на рік, інформують жителів про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, з інших питань місцевого значення.

2. Депутати не менше як два рази на рік, інформують жителів про роботу місцевої ради та її органів, про виконання планів і програм економічного і соціального розвитку, інших місцевих програм, місцевого бюджету, рішень ради і доручень виборців.

3. Інформація про діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів ради подається у спосіб, що забезпечує доступність її сприйняття, серед іншого із застосуванням методу спрощеної мови та викладення у форматі легкого читання, згідно з вимогами передбаченими законодавством.

4. Інформація, зазначена у частині першій і другій цієї статті, оприлюднюється на офіційному веб-сайті Ради в розділі «Звітування», за можливості поширюється в медіа та іншими способами.

Стаття 62 Загальні засади звітування органів та посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів Ради перед територіальною громадою

1. Звітування органів та посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів Ради здійснюється з метою інформування, оцінки їх роботи, надання пропозицій та доручень жителями, а також для забезпечення прозорості їх діяльності.

2. Завданням звітування є:

1) забезпечення прозорості, відкритості і демократичності системи місцевого самоврядування;

2) забезпечення впливу жителів на вирішення питань місцевого значення;

3) сприяння громадському контролю за діяльністю депутатів, органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

3. Звітування проводиться у достатньому за кількістю місць приміщенні, обладнаному для потреб маломобільних груп населення, розташованому на території відповідної частини територіальної громади з урахуванням можливості доїзду жителів.

4. Відкрита зустріч з територіальною громадою організовується та здійснюється у спосіб (наживо або у режимі відеоконференції), який дозволяє жителям поставити запитання, висловити зауваження та подати пропозиції. Жителі можуть взяти участь у звітуванні дистанційно у форматі відеоконференції на вебдоступній платформі. Зокрема, з урахуванням потреб маломобільних жителів забезпечується можливість бачити / чути / читати / сприймати слова посадової особи місцевого самоврядування чи депутата Ради, який звітує на відкритій зустрічі.

5. Рада та її виконавчі органи сприяють у підготовці та проведенні звітування.

6. Звітування органів та посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів Ради перед територіальною громадою в усній і письмовій формі відбувається у спосіб, що забезпечує доступність її сприйняття, серед іншого із застосуванням методу спрощеної мови та викладення у форматі легкого читання, згідно з вимогами передбаченими законодавством та цим Статутом.

Стаття 63. Звітування селищного голови

1. Селищний голова зобов’язаний звітувати про свою роботу перед територіальною громадою не менше одного разу на рік.

2. Письмовий звіт селищного голови про його діяльність перед територіальною громадою, в тому числі, має містити інформацію про:

1) його роботу, прийняті ним розпорядження, підготовлені проекти рішень Ради, кадрову політику та іншу діяльність у звітному періоді;

2) пріоритети роботи та цілі на наступний звітний період;

3) результати досягнення поставлених цілей, в минулому звітному періоді;

4) залучення жителів до вирішення питань місцевого значення в порядку передбаченому цим Статутом та результати, яких вдалося досягнути;

5) реалізацію документів стратегічного планування розвитку територіальної громади;

6) виконання бюджету територіальної громади;

7) здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності виконавчими органами Ради;

8) інші питання місцевого значення.

3. Селищний голова також звітує про діяльність виконавчого комітету та інших виконавчих органів Ради.

4. Інформація про місце, час і спосіб організації звітування селищного голови перед територіальною громадою оприлюднюється на офіційному веб-сайті Ради у розділі «Новини», або поширюється іншими способами, не пізніше ніж за 7 календарних днів до дня проведення відкритої зустрічі.

5. Письмовий звіт селищного голови про свою роботу оприлюднюється на офіційному веб-сайті Ради у розділі «Звітування», та розміщується у приміщенні ради не пізніше ніж за 7 календарних днів до дня проведення відкритої зустрічі.

6. Селищний голова звітує перед територіальною громадою під час проведення відкритої зустрічі у спосіб, що дає змогу жителям поставити запитання, висловити зауваження та внести пропозиції.

7. Селищний голова, на вимогу не менше половини депутатів у визначений Радою строк, але не раніше наступної чергової сесії, зобов’язаний прозвітувати перед Радою про роботу виконавчих органів ради.

8. Звітування селищного голови перед Радою, у тому числі, має містити інформацію:

1) доповідь про його роботу та роботу виконавчих органів Ради за звітний період;

2) про здійснення державної регуляторної політики виконавчими органами Ради;

3) про хід і результати виконання бюджету територіальної громади;

4) про реалізацію затверджених Радою документів стратегічного планування;

5) відповіді на запитання депутатів Ради.

Стаття 64. Звітування депутатів Ради

1. Депутати Ради не менше одного разу на рік до кінця березня звітують про свою роботу перед територіальною громадою.

2. Письмовий звіт депутата про його діяльність перед територіальною громадою, в тому числі, має містити інформацію про:

1) діяльність у Раді та її органах, зокрема, але не виключно, – кількісну інформацію про присутність на пленарних засіданнях Ради і засіданнях постійних та інших комісій Ради, робочих груп, їх співвідношення до загальної кількості засідань Ради, депутатських комісій і робочих груп;

2) роботу у виборчому окрузі (особистий прийом громадян, надання матеріальної допомоги тощо), виконання доручень виборців, відповіді на поставлені запитання;

3) прийняті Радою та її виконавчими органами рішення, хід їх виконання;

4) особисту участь в обговоренні, прийнятті та організації виконання рішень Ради, її органів, а також доручень виборців;

5) інформацію про головні проблеми, над вирішенням яких працював депутат, хід виконання передвиборчої програми, виборчих обіцянок тощо;

6) інші важливі для життєдіяльності територіальної громади питання, а також важливі питання, на розсуд депутата Ради.

3. Інформація про місце, час і спосіб організації звітування депутатів ради оприлюднюється на офіційному веб-сайті Ради у розділі «Новини», або поширюється іншими способами, не пізніше ніж за 7 календарних днів до дня проведення відкритої зустрічі.

4. Письмові звіти депутатів про свою роботу оприлюднюються на офіційному веб-сайті Ради у розділі «Звітування», та розміщується у приміщенні Ради не пізніше ніж за 7 календарних днів до дня проведення відкритої зустрічі.

5. Депутати Ради звітують про свою роботу під час проведення відкритої зустрічі у спосіб, що дає змогу виборцям поставити запитання, висловити зауваження та внести пропозиції.

6. Звітування депутата Ради може бути проведено в будь-який час на вимогу зборів виборців. Також депутат зобов’язаний прозвітувати про свою роботу в будь-який час на вимогу органу самоорганізації населення, що поширює свою діяльність на виборчий округ.

Стаття 65. Звітування виконавчих органів Ради

1. Виконавчі органи Ради (виконавчий комітет Ради, відділи) в особі їх керівників звітують перед територіальною громадою на відкритій зустрічі не менше одного разу на рік до 1 березня, наступним за звітним.

2. Письмовий звіт виконавчих органів Ради, в тому числі, має містити інформацію про:

1) виконану роботу, досягнуті результати та нереалізовані проєкти;

2) виконання місцевого бюджету;

3) виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку;

4) виконання цільових програм з інших питань самоврядування;

5) плани на наступний рік;

6) володіння, користування чи розпорядження комунальним майном;

7) інші питання місцевого значення.

3. Виконавчий комітет Ради кожного року до 1 лютого затверджує графік звітування - визначає орієнтовні строки проведення звітів виконавчих органів перед територіальною громадою.

4. Інформація про місце, час і спосіб організації звітування виконавчих органів перед територіальною громадою оприлюднюється на офіційному веб-сайті Ради у розділі «Новини», або поширюється іншими способами, не пізніше ніж за 7 календарних днів до дня проведення відкритої зустрічі.

5. Письмові звіти розміщуються на офіційному веб-сайті Ради у розділі «Звітування», та розміщуються у приміщенні ради не пізніше ніж за 7 календарних днів до дня проведення відкритої зустрічі.

6. Виконавчі органи Ради звітують перед територіальною громадою під час проведення відкритої зустрічі у спосіб, що дає змогу жителям поставити запитання, висловити зауваження та внести пропозиції.

Стаття 66. Звітування старост

1. Староста не рідше одного разу на рік, протягом першого кварталу року, наступного за звітним, звітує про свою роботу перед жителями старостинського округу.

2. Письмовий звіт старости перед жителями відповідного старостинського округу включає в себе, крім інформації про його діяльність, відомості про:

1) реалізацію документів з планування розвитку територіальної громади в частині, що стосується відповідного старостинського округу;

2) виконання бюджету територіальної громади в частині, що стосується відповідного старостинського округу;

3) план роботи на наступний звітний період;

4) результати виконання плану роботи, оголошеного під час попереднього звітування із зазначенням вжитих заходів, а в разі невиконання (часткового виконання) попереднього плану – відповідні причини;

5) інші питання місцевого значення.

3. Інформація про місце, час і спосіб організації звітування старост перед територіальною громадою оприлюднюється на офіційному веб-сайті Ради у розділі «Новини», або поширюється іншими способами, не пізніше ніж за 7 календарних днів до дня проведення відкритої зустрічі.

4. Письмовий звіт розміщується на офіційному веб-сайті Ради у розділі «Звітування», та розміщується у приміщенні Ради не пізніше ніж за 7 календарних днів до дня проведення відкритої зустрічі.

5. Заслуховування звіту старости перед жителями старостинського округу відбувається на відкритій зустрічі, у спосіб, що дає можливість жителям старостинського округу поставити запитання, висловити зауваження та внести пропозиції.

6. Староста на вимогу не менш як третини депутатів - у визначений Радою термін, звітує про свою роботу.

7. Звітування старости перед Радою включає доповідь про його роботу за звітний період, реалізацію затверджених Радою документів з планування розвитку територіальної громади в частині, що стосується відповідного старостинського округу, відповіді на запитання депутатів Ради.

Стаття 67. Інформування про діяльність комунальних підприємств та звітування їх керівників

1. Комунальні підприємства Ради забезпечують відкритий доступ жителів до інформації про свою діяльність, фінансові результати, використання майна та надані послуги, яка оприлюднюється на офіційному веб-сайті Ради та на власному веб-сайті комунального підприємства.

2. Керівники комунальних підприємств зобов’язані не рідше одного разу на рік звітувати перед селищною радою про результати роботи, фінансовий стан, реалізовані проєкти та плани на майбутній період.

РОЗДІЛ Х

ЗАСАДИ ВІДКРИТОСТІ ТА ПРОЗОРОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ПОРЯДОК ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ

Стаття 68. Засадничі положення відкритості та прозорості діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування

1. Інформація, що знаходиться у володінні органів та посадових осіб місцевого самоврядування, є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

2. Право на доступ до цієї інформації гарантується обов’язками органів місцевого самоврядування:

1) надавати за запитами та оприлюднювати інформацію, крім випадків встановлених законом;

2) визначати спеціальні структурні підрозділи або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою володіють органи місцевого самоврядування;

3) максимально спростити процедуру подання запиту та отримання інформації;